Поради батькам і учням

                                        
                 

                       
                                             Поради батькам, які бажають розвивати 
                                                             здібності своїх дітей

1.    Не стримуйте розкриття потенційних можливостей психіки.
2.    Уникайте однобокості в навчанні та вихованні.
3.    Не позбавляйте дитину ігор, забав, казок, створюйте умови для виходу дитячої енергії, рухливості, емоційності.
4.    Допомагайте дитині в задоволенні основних людських потреб (почуття безпеки, кохання, повага до себе і до оточуючих), тому що людина, енергія якої скована загальними потребами, проблемами, найменше спроможна досягти висот самовираження.
5.    Залишайте дитину на самоті і дозволяйте їй займатися своїми справами. Пам'ятайте, якщо ви хочете своїй дитині добра, навчіть її обходитися без вас.
6.    Підтримуйте здібності дитини до творчості і співчувайте у випадку невдачі, уникайте незадовільної оцінки творчих спроб дитини.
7.    Будьте терпимими до ідей, поважайте допитливість, реагуйте на запитання дитини. Навчати потрібно не тому, що може сама дитина, а тому, що вона опанує з допомогою дорослого, показу, підказки.

                             Поради батькам, які виховують обдаровану дитину

Найперше - потрібно любити свою дитину. Приймати дитину такою, якою вона є, беручи участь у її розвитку, підтримуючи, а не нав'язуючи свої інтереси, давати дитині можливість вибору. Для розвитку творчого потенціалу, як показали дослідження, необхідна не лише адекватна оцінка сил дитини, але трішки завищена, зазнайкою вона не виросте, зате у неї буде запас сил та впевненість при невдачах, до яких треба готувати змалку.
Батьки повинні бути прикладом, адже дитина свідомо переймає вашу манеру говорити, ходити, працювати, відповідальності за доручену справу. Кожен батько повинен пам'ятати правило: "Не зашкодь!" Адже обдарована дитина більш чутлива, ранима, тому потрібно давати вільний час для того, щоб побути дитині на самоті, поміркувати, пофантазувати. За допомогою тренінгів дати їй можливість глибоко зрозуміти себе та інших. Дорослі часто батьки повинні радитися із психологом щодо виховання обдарованої дитини.
Батьки повинні завжди пам'ятати, що для обдарованої дитини творчість є життєвою необхідністю. Тому дитину потрібно готувати до спостережливості, наполегливості, формувати вміння доводити почату справу до кінця, працелюбність, вимогливість до себе, задоволення від процесу творчості, терпляче ставлення до критики, впевненості при невизначеності, гордості і почуття власної гідності, чулість до аналізу моральних проблем.
Батьки також повинні усвідомлювати, що надзвичайно велика роль у процесі формування особистості обдарованої дитини належить волі. Вольові риси є стрижневими рисами характеру, адже за наявності мети, яку особистість досягає в житті, долаючи перешкоди, є цілеспрямовуючим життя. Цілеспрямовані люди знаходять своє щастя в житті, вони вміють поставити перед собою чітку, реальну мету. Прагнення досягти своєї цілі робить людину рішучою та наполегливою. І.Павлов стверджував, що у вольової людини труднощі лише збільшують бажання реалізувати свою мрію. Вони вміють стримати себе, володіють терпінням, витримкою, вміють контролювати свої почуття за наявності перешкод. Ініціативність і творчість поєднані з наполегливістю, рішучістю та витримкою, допомагають обдарованим дітям самореалізуватися.
Отже, батьки покликані допомогти дитині відкрити її життєве покликання, реалізувати себе як особистість. Вони не мають права втратити обдаровану дитину, бо, втрачаючи талант, обдарування, здібність, вони втрачають майбутнє. Тому батьки повинні бути терплячими, безмежно вірити в дитину, тоді ця дитина виросте хорошою творчою людиною.




                                                     НАВЧІТЬ ДІТЕЙ БЕЗПЕКИ

     Не забувайте, відправляючи дітей на вулицю чи залишаючи їх самих удома, нагадати їм про елементарні заходи безпеки, щоб уберегтися від злочину і самим не вчинити чогось протиправного. Отож розкажіть їм не тільки про те, як правильно переходити вулицю, а й як поводитися, коли до них чіплятимуться неповнолітні вимагачі, грабіжники чи хулігани. Не давайте дітям великі суми грошей, золоті речі. Придбайте для дитини нагрудний гаманець, куди вона могла б класти кишенькові гроші. Поясніть їй, що може статися, якщо їй захочеться всім розповідати про те, що є у вашій квартирі, а також показувати ключі від домівки товаришам чи незнайомим людям. Привчіть дитину не вихвалятися грішми і цінними речами перед іншими дітьми в школі чи на вулиці. Дітей важко відучити від звички відчиняти двері відразу після дзвінка, навіть не заглянувши у вічко і не запитавши, хто за дверима. Не полінуйтеся кілька разів провести інструктаж та проконтролюйте, як дитина засвоїла урок елементарної безпеки. Не показуйте дітям місця, де ви зберігаєте гроші та інші цінності, але покладіть у відоме дітям місце невелику суму, недорогі ювелірні вироби. Це знадобиться, коли злодії вимагатимуть від дитини вказати місце зберігання грошей. Певна частина грабіжників, особливо неповнолітніх, цим може вдовольнитися. Подібна хитрість вбереже дитину від фізичного насильства. Завжди цікавтеся, з ким дружить ваша дитина, де проводить вільний час, особливо вечорами. Ви обов'язково повинні бачити, чи ваша дитина приносить додому якісь цінні речі. Поцікавтеся, звідки вони. Міліція не може взяти на себе функцію виховання дітей, вона втручається тільки тоді, коли дитина на порозі до злочину або вже скоїла його. Злочинність серед підлітків і дітей легше попередити, ніж розкривати скоєні злочини. Нині почастішали випадки, коли неповнолітні вимагають у своїх ровесників гроші. Коли ваша дитина боїться виходити з дому чи безпричинно прогулює уроки — це вже сигнал для тривоги. Обережно з'ясуйте причину, і коли підтвердиться, що у вашої дитини щось вимагають, погрожують їй, обов'язково звертайтеся до працівників міліції. Щоб уберегти дитину від статевих злочинів, з раннього віку починайте поступово пояснювати їй про сексуальні стосунки. Із запитань дитини з'ясовується, що їй треба пояснювати спочатку про вагітність, народження, і вже набагато пізніше — про статеве дозрівання, про те, як себе поводити в тій чи іншій ситуації. Знайте, що інакше дитині сексуальні знання дасть вулиця.

                                                     ПОРАДИ  БАТЬКАМ
1. Ніколи не жалійте дитину через те, що вона не така, як усі.
2. Даруйте дитині свою любов та увагу, однак не забувайте про інших членів родини, які їх теж потребують.
3. Незважаючи ні на що, дотримуйтесь позитивної думки про свою дитину.
4. Організовуйте свій побут так, щоб ніхто в сім’ї не відчував себе «жертвою», не відмовлявся від свого особистого життя.
5. Не відгороджуйте дитину від обов’язків і проблем. Вирішуйте всі справи разом із нею.
6. Надавайте дитині можливості бути самостійною в діях і прийнятті рішення.
7. Стежте за своєю зовнішністю. Дитина повинна пишатися вами.
8. Не бійтесь у чомусь відмовити дитині, якщо вважаєте її вимоги надмірними.
9. Частіше розмовляйте з дитиною. Пам’ятайте, що ні телевізор, ні комп’ютер не замінять їй вас.
10. Не обмежуйте дитину у спілкуванні з ровесниками.
11. Частіше звертайтесь за порадою до педагогів та психологів.
12. Пам’ятайте, що дитина коли-небудь подорослішає і їй доведеться жити самостійно. Готуйте її до майбутнього життя, говоріть з нею  про це постійно.

                                                Поради батькам на кожен день 

1. Говоріть синові або доньці: «Людям повинно бути з тобою легко». Не бійтеся повторювати це.
2. Коли ви лаєте дитину, не вживайте висловів: «Ти завжди», «Вічно ти». Ваша дитина взагалі і завжди хороша, вона лише сьогодні щось не так вчинила, про це і скажіть їй.
3. Не розлучайтеся з дитиною у сварці, спочатку помиріться, а потім йдіть у своїх справах.
4. Намагайтеся, щоб дитина була прив'язана до будинку, повертаючись додому, не забувайте сказати: «А все ж таки, як добре у нас вдома».
5. Вселяйте давно відому формулу психічного здоров'я: «Ти хороший/а, але не краще за інших».
6. Наші розмови з дітьми нерідко бліді, тому кожен день читайте з дітьми вголос (навіть з підлітками) гарну книгу, це сильно збагатить ваше духовне спілкування.
7. У суперечках з сином або дочкою хоч іноді поступайтеся, щоб їм не здавалося, ніби вони вічно не праві. Цим ви і дітей навчите поступатися, визнавати помилки і поразки.

Рекомендації батькам учнів середніх класів щодо підготовки домашніх завдань

1. Намагайтеся створити умови, які полегшують навчання дитини: - побутові ( повноцінне харчування, режим, спокійний сон, затишна атмосфера, зручне місце для занять); - емоційні ( демонструйте віру в дитину, не втрачайте надії на успіх, виявляйте терпіння, не ображайте в разі невдач); - культурні (забезпечте дитину довідниками, словниками, посібниками, атласами, книгами зі шкільної програми; разом дивіться навчально-пізнавальні програми, обговорюйте побачене).
2. Слухайте свою дитину: нехай вона читає вголос, переказує те, що треба запам’ятати, перевіряйте знання за питаннями в підручнику.
3. Регулярно ознайомлюйтеся з розкладом уроків, факультативів, гуртків, додаткових занять для контролю й надання можливої допомоги.
4. Діліться з дітьми знаннями з галузі, в якій маєте успіх.
5. Пам’ятайте, що в центрі уваги батьків повинна бути не оцінка, а знання, навіть якщо ними не можна скористатися сьогодні. Тому думайте про майбутнє й пояснюйте дітям, де й коли ці знання стануть у пригоді.
6. Не залишайте без уваги вільний час дитини. Не порівнюйте її успіхи з успіхами інших.
7. Пам’ятайте, що, за науково обгрунтованими нормами, над виконанням усіх домашніх завдань учні 5-6 класів повинні працювати до 2,5 годин, 7-8 класів - до 3 годин, 8-9 класів – до 4 годин.
8. Створюйте традиції й ритуали родини, які стимулюватимуть навчальну активність дітей. Використовуйте позитивний досвід ваших батьків і знайомих.

             10 "золотих правил" виховання   щасливих дітей 

1.Стимулюйте інтелект дитини.
Створивши сприятливі умови, можна підвищити розумовий розвиток дитини . Тому - не гайте часу. Пізніше це зробити набагато важче.

2. Формуйте самоповагу.
Висока самооцінка додає сміливості братися за нове, ризикувати і навіть зазнавши невдачі, все-таки перемагати. Необхідно розвивати в дитини такі здібності, прищеплювати такі навички, котрі б вирізняли її з-поміж інших, викликали б повагу ровесників і дорослих. Діти мають знати , що успіх, майбутній добробут залежить від них самих.

3. Навчіть дитину спілкуватися.
Є шість умов, за яких у дитини виробляються корисні навички:
• щира любов до батьків дає відчуття захищеності;
• приязне ставлення до навколишніх, не лише до близьких і рідних;
• зовнішня привабливість: одяг, манери;
• можливість спостерігати правильне соціальне спілкування: поведінка батьків, вчителів, ровесників.
• Висока самооцінка, а звідси – впевненість у собі;
• Мати хоча б середній запас слів, вміти підтримувати розмову.

4. Пильнуйте, щоб дитина не стала "залежною" від комп’ютера чи телевізора.
Телевізор, комп’ютер, як злі чаклуни, здатні красти в дитини години, дні й роки . Надмірне сидіння перед телевізором чи комп’ютером гальмує в дітей розвиток мовлення. Діти стають нервовими, миттєво реагують дією, не намагаючись осмислити та обговорити події. Потрібно залучити дітей до занять спортом, музикою, читанням, корисною роботою, тощо.

5. Виховуйте відповідальність і порядність.
Не лише повсякчас пояснюйте, що таке добре, а що – погано, а й закріплюйте гарні звички, карайте за негідні вчинки, тільки не різкою. За приклад дитині має слугувати гідна поведінка батьків, а пізніше ровесників.

6. Навчіть дитину шанувати сім’ю.
Щоб виростити ніжних і люблячих дітей, оточіть їх піклуванням, ласкою з перших днів життя . Діти мають бачити все тільки добре та розуміти "хочу"і "треба".
Любов і повага між членами родини краще за будь-яку лекцію дадуть зрозуміти дитині, що сімейне життя – це,насамперед, рівноправність у стосунках, відповідальність перед коханою людиною, бажання зробити для неї добро, виявляти ніжність та взаємну повагу.

7. У кожної дитини має бути гарний друг.
Друзі, яких виберуть собі ваші діти, впливатимуть на їхні орієнтири й поведінку. Батьки спрямовують і зміцнюють цю дружбу та дбають про якнайширше коло знайомств із ровесниками з благополучних сімей.

8. Будьте вимогливими.
Діти з високою самооцінкою, почуттям власної гідності, вмінням робити щось краще за інших виховуються, як правило, у сім’ях, де до них ставлять високі вимоги:дотримуватися порядку у домі, організовувати своє дозвілля, гідно поводитися.
Не будьте тиранами . Запам’ятайте, що відповідальними, розумними й слухняними діти стають не одразу. На це треба витратити роки.

9. Привчайте дитину до праці.
Певною мірою ви можете запрограмувати життєвий успіх своїх дітей. Подбайте, щоб вони без примусу набули трудових навичок, заповніть їх життя цікавими і корисними справами, що вимагають певних зусиль на шляху до успіху . Нехай вчаться долати труднощі.

10. Не робіть за дітей те, що вони можуть зробити самі.
Нехай все перепробують, вчаться на власних помилках. Беруть участь у сімейних нарадах . Нехай якнайраніше привчаються робити щось для інших, особливо, те, що в них добре виходить.
           

                                                     Поради учням                          

                           Як надовго запам’ятати навчальний матеріал? 

                                                                                                                   

Поради для учнів Виділяй, співвіднось і групуй матеріал – хто добре усвідомлює, той добре запам’ятовує і довго пам’ятає. Якщо отримав завдання у вівторок, а відповідати потрібно в п’ятницю, не чекай четверга – вивчи одразу, а напередодні тільки повтори. Завчай і повторюй невеличкі шматки ще доти, як матеріал почав забуватися. Коли вчиш, записуй, малюй схеми, діаграми, таблиці - наочність краще запам’ятовується. Якомога швидше, не чекаючи повного заучування, намагайся відтворити матеріал, закривши книгу. Уява покращує пам’ять Або як запам’ятати найбільше Усе, що хочеш пам’ятати, - уявляй! (Не уявляю – не пам’ятаю) Май на увазі: усе, що побачив, відчув, почув, - уже запам’яталось. Легко пригадується тільки те, що уявив. Не думай словами – думай образами. Не завчай, а уявляй що-небудь цікаве, що допоможе пригадати потрібну інформацію.

                                        

                                      Як писати реферат 

1. Визначити адресата і мету спілкування.
2. Дібрати відповідну літературу.
3. Опрацювати дібрані джерела з робочими стисли ми помітками, закладками в книжці.
4. Скласти план відповідно до обсягу реферату (його пункти розкриваються приблизно на однаковій кількості сторінок).
5. Оформити яскравий, привабливий вступ.
6. Дати перелік основних висновків, узагальнень та рекомендацій.
7. Оптимальний обсяг реферату - 10-12 друкованих сторінок.
Такий реферат потребує для усного викладу перед аудиторією 10-15 хв.
8. Під час усного виступу краще розповідати, а не читати реферат. Для цього скласти розгорнутий план-конспект на 2-4 сторінки.
9. Під час добору мовних засобів для написання реферату необхідно враховувати особливості наукового стилю.

                          Опорні фрази при веденні дискусії 

Я вважаю … На мою думку…
З радістю погодився б з вами, однак…
Розумію вас, але треба врахувати, що…
Так, але…
Я з вами частково згоден, але …
Дозвольте заперечити …
Це не має значення …
Я поважаю вашу думку, але …

Небезпека пожеж

Вступ

Вогонь - друг людини, з його допомогою здійснюється багато корисних справ. Він вірно служить людям в повсякденному побуті й на ви­робництві. Неможливо уявити наше життя без вогню. Адже він проганяє від нас холод і темря­ву, пече хліб, варить сталь; корисні властивості вогню використовуються у роботі електрозварювальника і в багатьох галузях промисловості.

Але трапляється так, що вогонь із вірного товариша перетворюється на безжального во­рога, який за лічені хвилини знищує те, що створювалось довгими роками.

Сьогодні проблема боротьби з пожежами та загибеллю людей на них в Україні набуває загальнодержавного, загальнолюдського ха­рактеру, бо від вогню та наслідків надзвичай­них ситуацій страждає держава в цілому і кожна людина зокрема.

Замисліться над такими цифрами: щодня в державі внаслідок пожеж гине 332 людини. Показник загибелі людей у розрахунку на мільйон мешканців України перевищує по­казник у провідних країнах світу у 2-8 разів.

Пожежа - це лихо, під час якого вогонь виходить з-під контролю.

Часто пожежі виникають з вини школярів. Велику небезпеку становлять вогнища, що розпалюють діти поблизу будівель та буді­вельних майданчиків. Захопившись грою, діти забувають загасити вогнище, і тоді вітер роз­дуває іскри на великі відстані. Всім потрібно пам'ятати, що в місті не дозволено розпалюва­ти вогнища або спалювати сміття.

Інколи діти граються на горищах або в підвалах житлових будинків. Не задумуючись над наслідками, розводять вогнища, запалю­ють свічки, користуються сірниками, що може стати причиною пожежі.

Вкрай небезпечні ігри з легкозаймистими речовинами, такими як бензин, ацетон, лак і горючими матеріалами. Подібне загрожує ви­бухами, а отже, тяжкими травмами.

За горючістю всі матеріали поділяються на горючі та негорючі.

До негорючих належать так звані «міне­ральні» матеріали: природне каміння, метали, бетон, скло, кераміка.

Горючі - це матеріали на основі органіч­них, рослинних компонентів. До них нале­жать матеріали з волокон деревини, синте­тичні матеріали, нафтопродукти, пластмаси.

Горять не тільки тверді матеріали та речо­вини, а й горючі гази, пил (пил торфу, сірки, сухого молока, кави, чаю, борошна, вугілля, сіна, гороху та ін.) і рідини (оцтова кислота, метиловий та етиловий спирт, мазут, гліце­рин, ламповий газ, дизельне паливо...).

Що спричинює пожежі:

-         необережність у поводженні з вогнем;

-  порушення правил пожежної безпеки при користуванні пічним опаленням, газови­ми плитами, електроприладами;

-         пустощі дітей з вогнем;

-         аварії та катастрофи на підприємствах.

   Але поміж усіх причин виникнення пожеж головну роль (понад 60%) відіграє «людський фактор». Людина є головним джерелом по­жежної небезпеки в нашій державі, тому ко­жен повинен знати і виконувати правила по­жежної безпеки.

Наші оселі становлять велику пожежну небезпеку. Значна кількість горючих матеріа­лів у вигляді меблів, килимів, книжок, одягу, іграшок, побутових приладів, які мають плас­тмасові корпуси та деталі, предметів побуто­вої хімії, паперу тощо формують значне горю­че навантаження й створюють умови для швидкого поширення пожежі.

Практично в кожному помешканні є те­левізор, який працює тривалий час. У телеві­зорах використовуються елементи, котрі здат­ні нагріватися до високої температури. Пил, що накопичується в цих апаратах, також пожежонебезпечний. Пожежі, які виникають у телевізорах, швидко поширюються та є особ­ливо небезпечними через раптовість.

Якщо телевізор стоїть у місці, де немає на­лежної циркуляції повітря, але є безпосе­редній контакт апарата з горючими матеріала­ми, наприклад, у меблевій стінці, ризик по­жежі істотно зростає.

Щоб запобігти пожежі від телевізора:

-    встановлюйте його у місцях, де є належ­на циркуляція повітря;

-    ніколи не розміщуйте на телевізорі сто­ронні предмети: серветки, книжки, лампи, свічки тощо;

-    не залишайте ввімкнений телевізор без нагляду;

-    не дозволяйте дітям самотужки вмикати телевізор та не залишайте їх самих перед увімк­неним апаратом.

Крім телевізорів, наш сучасний побут на­сичений різноманітними електроприладами, які здатні призвести до пожежі. Загрожує по­жежею ввімкнена праска чи плитка. Ідучи з дому, ніколи не забувайте вимикати їх та інші електричні прилади.

Найнебезпечніше місце в помешканні - кух­ня. Там часто застосовують відкрите полум'я, високотемпературні прилади: духовку, мікро­хвильову піч, електрочайник, тостер, пожежонебезпечні речовини (олію).

Полум'я від газової плити здатне запалити будь-які горючі матеріали. Конфорки електрич­ної плити після її вимикання залишаються гаря­чими набагато довше, ніж газової, тож залише­ний на плиті рушник або інший горючий пред­мет може зайнятися навіть через певний час.

Продукти, залишені без нагляду на плиті чи в печі, та тліючі матеріали, необережно ки­нуті у відро для сміття, - найпоширеніші «ви­нуватці» пожеж на кухнях.

Щоб на кухні не сталася пожежа:

-     під час приготу­вання страв підв'язуй­те довге волосся ззаду;

-    якщо біля плити (печі) є вікно, впевніться, що фіранки надійно прив'язані (закріплені) й не можуть під дією вітру потрапити на вогонь;

-    щоб не впасти на плиту, перевірте, чи не слизька біля неї підлога; обов'язково наглядайте за приготуванням та розігріванням їжі на кухні;

-    якщо необхідно вийти з кухні, вимкніть усі джерела високої температури;

-    працюючи над плитою, не користуйтесь одягом із довгими широкими рукавами, вони можуть зайнятися;

-    не наближайтеся до ввімкненої плити в ха­латах та іншому одязі, який швидко спалахує;

-    не тримайте поряд із плитою пластиковий посуд, рушники, інші речі з горючих ма­теріалів;

-    ніколи не гасіть палаючий жир (олію) водою;

-    не розігрівайте мастику на відкритому вогні.

Якщо пожежа застала вас вдома:

-    ви прокинулися від шуму пожежі ї запа­ху диму, не сідайте в ліжку, а скотіться з нього просто на підлогу;

-    повзіть по підлозі під хмарою диму до дверей вашого приміщення, але не відчиняйте їх одразу:

-    обережно доторкніться до дверей зво­ротнім боком долоні, якщо двері не гарячі, то обережно відчиніть їх та швидко виходьте;

-    якщо двері гарячі, - не відчиняйте їх, дим та полум'я не дадуть змоги вам вийти;

-    щільно зачиніть двері, а всі щілини і от­вори заткніть будь-якою тканиною, щоб уник­нути подальшого проникнення диму, та попо­взом повертайтеся у глибину приміщення і вживайте заходів до порятунку;

-     присядьте, глибоко вдихніть повітря, відчиніть вікно, висуньтеся та гукайте: «Допо­можіть, пожежа!»;

-     ви не в змозі відчинити вікно - розбийте віконне скло твердим предметом та при­верніть увагу людей, які можуть викликати пожежну команду;

-     якщо ви вибралися через двері, зачиніть їх і поповзом пересувайтеся до виходу з приміщення;

-     обов'язково зачиніть за собою всі двері;

-     під час пожежі заборонено користувати­ся ліфтами;

-     якщо ви перебуваєте у висотному будин­ку, не біжіть униз крізь вогонь, а користуйтеся можливістю врятуватися на даху будівлі.

У всіх випадках, якщо ви в змозі, за­телефонуйте «101» і викличте пожежну команду.

Масові пожежі можуть виникати в спеку та при посухах від ударів блискавки, необережного поводження з вогнем, очищення поверхні землі випалюванням сухої трави та з інших причин. Вони можуть викликати загорання будівель у населених пунктах, дерев'яних мостів, дерев'яних стовпів ліній електромереж і зв'язку, складів нафтопродуктів та інших ма­теріалів, а також ураження людей і тварин.

Неприпустимі пустощі з вогнем у лісі. По­жежа, що може виникнути, знищує на своєму шляху все живе: дерева, кущі, трави, мохи; звірів, птахів, комах тощо. Спустошується нерідко величезна площа, яка вимірюється сотнями чи тисячами гектарів.

Ось чому одне з найважливіших завдань - попередження пожеж у лісі. Саме попереджен­ня, бо коли пожежа виникла і прийняла широ­кий розмах, боротися з нею надзвичайно складно. Приборкати вогняну стихію майже неможливо. Краще загасити пожежу на самому початку, коли з'явились тільки перші язики по­лум'я. А найкраще - не допускати її зовсім.

Але, якщо ви опинилися в осередку пожежі

-     не панікуйте та не приймайте поспішних, необдуманих рішень;

-     не тікайте від полум'я, що швидко на­ближається, у протилежний від вогню бік, а долайте крайку вогню проти вітру, закривши голову і обличчя одягом;

-     з небезпечної зони, до якої наближається полум'я, виходьте швидко, перпендикулярно напряму поширення вогню;

-     якщо втекти від пожежі неможливо, то вийдіть на відкриту місцевість чи галявину, ввійдіть у водойму або накрийтесь мокрим одягом і дихайте повітрям, що знаходиться низько над поверхнею землі - повітря тут менш задимлене, рот і ніс при цьому прикри­вайте одягом чи шматком будь-якої тканини;

-     гасити полум'я невеликих низових по­жеж можна, забиваючи полум'я гілками лис­тяних порід дерев, заливаючи водою, закида­ючи вологим ґрунтом та затоптуючи ногами;

-     під час гасіння пожежі не відходьте дале­ко від доріг та просік, не упускайте з виду інших учасників гасіння пожежі, підтримуйте з ними зв'язок за допомогою голосу;

-   будьте обережні в місцях горіння висо­ких дерев, вони можуть завалитися й травму­вати вас;

-         особливо будьте обережні у місцях торф'яних пожеж, враховуйте, що там можуть створюватися глибокі вирви, тому пересувай­теся, перевіряючи палицею глибину шару, що вигорів;

-         після виходу з епіцентру пожежі повідомте місцеву адміністрацію та пожежну службу про місце, розміри й характер пожежі.

У разі виникнення пожежі або ава­рійної ситуації в школі

-     негайно повідомити про це вчите­ля, вихователя, наставника класу, адміністрацію, чергових закладу;

-     після евакуації вишикуватись у зазначеному місці і під час переклички зазначити свою присутність для обліку евакуйо­ваних дітей. Нікуди не йти піс­ля евакуації без дозволу вихова­теля, наставника класу, вчителя;

-     якщо непередбачувана ситуація виходить з-під контролю дорос­лих, терміново зателефонуйте за номером 101, повідомте про пожежу або аварійну ситуацію, на­звіть своє прізвище, ім'я та адре­су школи, номер свого телефону або школи. Коротко опишіть ситуацію: кількість людей, відкритий чи закритий вогонь, стан диму.

Правила поведінки під час пожежі в навчальному закладі у випадку, коли поруч з учнями немає дорослої людини

Пожежа у твоєму класі, приміщенні навчального закладу, в якому ти зна­ходишся:

-        якщо можеш вийти з класу через двері, рятуйся сам і допоможи ін­шим людям;

-        якщо вихід перекрито вогнем, але ти знаходишся не вище другого поверху або поряд є дерево чи по­жежна драбина, вибирайся з класу через вікно;

-         під час пожежі не можна ховати­ся в глухі кути, під парти, шафи, у коморі тощо;

-        захищай органи дихання та за­крий щілини під дверима (краще вологими ганчірками);

-        подавай сигнали рятувальникам.

Пожежа в коридорі навчального за­кладу:

-        перш ніж визирнути в коридор, торкнися тильною стороною долоні ручки вхідних дверей. Якщо вона гаряча, не відчиняй, там по­жежа;

-        якщо ручка дверей холодна, ви­зирни в коридор. Якщо там вогонь або багато диму, зачини двері;

-        якщо диму небагато, але він іде знизу, це означає, що пожежа на нижніх поверхах. Не спускайся вниз, зайди в клас, зачини двері, чекай на допомогу рятувальників;

-        якщо неможливо залишити примі­щення і в тебе є мобільний зв'язок, зателефонуй за номером 101, щоб повідомити про себе. Зачинися в приміщенні з виходом до вікна;

-        якщо пожежа сталася поверхом вище, попередньо захистивши ор­гани дихання, спускайся вниз схо­дами.

 Якщо людина знає правила поводження під час пожежі, вона спроможна не лише вис­тояти за будь-яких обставин і врятувати своє життя, але й надати допомогу в рятуванні інших людей та врятувати матеріальні цінності від вогню.

Як надати першу допомогу при опіках:

-     надаючи першу допомогу при опі­ках, необхідно швидко припинити дію високої температури;

-     посадіть або покладіть постраждалого;

-     обливайте місця опіків великою кількістю води (15 хвилин і більше, будьте обережні, щоб уникнути переохолодження постраждалого, особливо взимку;

-     якщо є можливість, то зніміть з уражених місць каблучки, годинники, паски, взуття до того, як ці місця почнуть набрякати;

-     зняти предмети одягу, які згоріли або ще тліють, можна лише у тому випадку, якщо вони не пристали до уражених місць постраждалого;

-     всі опіки необхідно захистити, прикри­ваючи їх чистою тканиною без ворсу (прости­радло або наволочка);

-     викличте швидку медичну допомогу за телефоном «103».

ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ!

     Не чіпайте нічого, що пристало до місця опіку! Не змащуйте опіки ніякими кремами, лосьйо­нами, оліями або маслами! Не проколюйте пухирі!