Тема уроку: Історія і фольклор
Мета уроку: показати роль фольклору як усних історичних
джерел,познайомити учнів з історичними піснями і думами козацької доби;
продовжувати формування хронологічних і просторових умінь, розвивати
вміння свідомо читати адаптований історичний текст, робити найпростіші
висновки, узагальнення; розвивати інтерес учнів до історіі.
Тип уроку: засвоєння нових знань та вмінь
Обладнання: підручник,історична карта, комп ютер, презентації по темі
Хід уроку
1.Організаційний момент
2.Актуалізація знань учнів
-Що таке «історія»*?
-Які види історичних джерел ви знаєте?
-Де зберігаються речові історичні джерела?
-Де зберігаються писемні історичні джерела?
3.Вивчення нового матеріалу
Вчитель: Сьогодні на уроці ми поговоримо про усні історичні джерела і більш
детально зупинимось на фольклорі. Отже тема сьогоднішнього уроку: «На
крилах пісні, або історія і фольклор».
А працювати ми будемо за планом:
1 Усні історичні джерела
2 Легенда про заснування Києва
3 Співці-кобзарі.Думи
4 Історичні пісні
Аж поки не виникла писемність, люди зберігали досвід в усному слові. Усе
розмаїття усно мовних творів називають усною народною творчістю або
фольклором. Чи можете ви виділити зараз види усних творів, які передавались
з покоління в покоління? ( слайд № 2)З фольклорних творів історики довідуються про життя з давніх часів, у що
вірили люди, чим займалися, якими були звичаї. Відгукувались словом творці
фольклору і на історичні події.
Чудовими пам ятками усної народної творчості часів Київської Русі були билини,
легенди, перекази,які потрапляли на сторінки літописів. Сьогодні на уроці ми
звертаємось до літопису «Повість минулих літ», з якої ми черпаємо легенду про
походження назви і час заснування міста Києва.
(Учні працюють з підручником, знайомляться з уривком легенди.
Слайд №3)
Довгий час історики не вважали цей літописний переказ правдивим. Проте,
зіставивши свідчення літописця з іншими джерелами, вчені дійшли
висновку,що легенда має історичну основу, а Кий був реальною особою –
полянським князем, який жив наприкінці VI століття. Підтверджують це і
археологічні розкопки. Археологам пощастило розкопати рештки городища
Кия. Імена інших засновників Києва – його братів і сестри – зберігаються в
назвах київських річок, гір, вулиць: річка Либідь, гори Щекавиця та Хоревиця.
Фізкультхвилинка:
Щось не хочеться сидіти
Треба трохи відпочити
Руки вгору, руки вниз,
На сусіда подивись.
Руки вгору, руки в боки
Вище руки підніміть
А тепер їх опустіть
.(Прослуховування уривку пісні «Взяв би я бандуру»)
З такої музичної заставки ми переходимо до наступного питання.
Найціннішим надбанням усної народної творчості є історичні пісні і думи, які
напівпроспівували мандрівні співці-кобзарі. Конкретні відомості про народних
співців-музик дійшли до нас із 18 століття. Є дані про те, що майстерність
українських кобзарів була відома далеко за межами України, їх запрошували а
то й забирали силоміць до Польші, Росії, де примушували співати царям,
вельможам.
Цікава доля Григорія Любистка. Він був бандуристом у дочки ПетраI,
цесарівни Єлизавети. Не подобалось йому у царських палатах, тому 1730 року
втік в Україну. Волелюбного бандуриста впіймали і повернули. При царському
дворі він грав багато років. Єлизавета прихильно ставилась до нього, навіть і
тоді , коли він осліп. Його заслуги були щедро відзначені, 1742 року відбулося
весілля сліпого кобзаря, яке справили не де-небудь, а в царському палаці.
Наступного року йому було присвоєно військовий чин полковника і надано
спадкове дворянство.
Основними в репертуарі кобзарів були думи.
(робота учнів з термінами в зошитах; слайд№4 )
Героєм однієї з дум є Самійло Кішка .
Хто це такий? Чим уславився в свій час? Чому про нього складено думу?
На ці питання ви знайдете відповіді в підручнику(с.56-57)
( самостійна робота учнів )
На підставі писемних джерел історики стверджують, що дума відтворює
справжні історичні події. В 80 р. 20 ст. в архівах було знайдено документи, які
підтвердили, що в одній з битв з турками Кішка потрапив в полон. Сім років він
провів на турецькій галері, але підняв повстання і разом з товаришами
повернувся додому.
??? Чому на кобзарів під час підготовки походів покладалися обов язки
залучення вояків до козацьких загонів?
( роздуми учнів)
Історичні пісні – пісні, які уславлюють історичні подіі або історичних діячів.
Яких історичних діячів уславлюють історичні пісні?
Відповідь на це питання пошукаймо на прикладі.
Так , героєм історичної «Пісні про Байду» став український князь-гетьман
Дмитро Вишневецький. Він уславився тим, що спорудив замок-фортецю на
острові Мала Хортиця в 1556 році. Це укріплення вважають першою
Запорізькою Січчю. В одному з походів на турків Вишневецький потрапив в
полон.
Там « його … скинули з вежі на гаки, вмуровані в стіни біля морської затоки
Дорогою з Константинополя до Галати. Зачепившись ребром за гак
Жив у такому стані 3 дні, поки турки не вбили його з лука за те, що
Ганив їхню віру.» - розповідали очевидці подій.
Султан СулейманI , вражений мужністю запропонував українському князю
свою милість, якщо той перейде на його бік, але вишневецький ладен був
краще загинути, ніж зрадити.
Давайте прочитаємо як народна пісня оповідає ці події (с. 58 )
Хто був уважний і запам ятав, в якому році Вишневецький спорудив
фортецю на Хортиці?
А перші відомості про українських козаків у писемних джерелах датують
1489 роком. Відмітьте на стрілці часу ці дати і розв яжіть хронологічну
задачу: скільки років минуло від першої згадки про козаків до
спорудження козаками на чолі з Вишневецьким першої Запорозької
Січі?4.
4 Узагальнення
1 Якими усними джерелами послуговуються вчені для відтворення
минулого?
2 В якому літописі розміщено легенду про заснування Києва?
3 Що таке «дума»?
4 Про які історичні події розповідає дума «Самійло Кішка»?
5 Чому і як Дмитро Байда став героєм історичної пісні?
5 Підсумки уроку
Домашнє завдання &9
Немає коментарів:
Дописати коментар